зміст
на головну сторінку

Сергій Дацюк

Подолати «мірозлобіє» Росії

 

Зі статті Міхаїла Епштейна «Від совка до Бобка» (2014 рік в прогнозі Достоєвського) на Фейсбуці розгорілася дискусія про духовну сутність «руского міра», яка вбачається автором в нераціональному свавіллі і «мірозлобії». Ольга Михайлова спробувала показати підстави такої ситуації у статті «Російський світ як Цивілізація волі». Я спробував описати розумові установки сьогоднішньої Росії і те, куди вони можуть її привести у статті «Забути Юрія Ґаґаріна». Олег Бахтіяров критично поставився до статті Епштейна, а також до статті Ольги і моєї в своєму пості на Фейсбуці «Какангеліе від Епштейна». Суть його критики в тому, що ні імперія, ні свавілля Росії не є злом, тому що Росія можлива лише як імперія, і воля може бути вільною, лише коли діє самостійно, тобто відстоює імперськість Росії та її свавілля як єдиний можливий для неї спосіб буття.

Проблеми «мірозлобія», свободи волі і зосередження волі мені здалися у цій дискусії недостатньо продуманими, тому я вирішив продовжити цю дискусію. Тут в короткому тексті я спробую показати причини «мірозлобія» Росії. Крім того, я готую більший текст про типи волі і способах її зосередження.

Ольга Михайлова в своїй статті онтологізувала стосунки волі і світу так, як їх онтологізував Анатолій Чистяков: «Перша позиція - йогічна, вона передбачає тотальне заперечення: світу немає, мене як волі немає. Друга - містична, споглядальна по відношенню до світу: світ є, а мене, як волі, немає. Третя - магічна, вольова: світу немає, а я, як воля, є. Четверта - людська, в якій є і світ, і воля людини».

Як легко помітити, друга і третя позиції нерівні. Нерівновагу другій позиції припускає потенційність появи волі у світі, яка повинна врівноважити цей світ. Однак найбільш незрівноваженою є третя позиція - магічна. Ця позиція неминуче породжує переживання власної надзначущості, тобто надлюдського зарозумілості по відношенню до світу і по відношенню до всякої иншої волі. Позиція німецького або російського фашизму магічна - вона виходить з надзначущості власної волі, по відношенню до якої инші суб’єкти – «недочєловєкі».

Ольга Михайлова справедливо назвала «російський світ» цивілізацією волі. Однак цей «російський світ» виникає всередині надлишкової, грубої і безжальної волі. Слабкість «руского міра» сьогодні в тому, що він розучився використовувати м’яку силу - силу мистецтва, науки, філософії, силу цивілізаційних ідей і мотивацій.

Те, що творить сьогодні Росія, онтологічно засноване на магічній позиції - воля є, світу немає. Свавілля магічною позиції виходить з того, що передбачуваний долішній земний світ є створеним, неідеальним, гріховним. Такий світ - чисте зло. Натомість маг вважає, що добро походить з його власної волі. Маг воліє інтерпретувати свої дії не в етичному, а в естетичному сенсі. Власне тому зло, спрямоване магом на світ земний, є злом самого світу, що повертається до нього назад. Оскільки злий світ є суперечливим, то воля мага може і повинна його перемогти. Так присвоєне волею мага зло світу і породжує «мірозлобіє».

У цьому сенсі «мірозлобіе» - складний комплекс відносин: підозра, що світ є злим, присвоєння йому виходячи з своєї підозрілості злого характеру, переживання зла світу як зловмисності по відношенню до себе, гнів від переживання зловмисності до себе, відплата за зло світу зворотним злом у відповідь, яке всередині  є нібито вільною від світу волею, що нібито ігнорує світ і нібито ігнорує його зло, погрязнення в цій злій волі - емоційно і раціонально, етично і естетично. Воля, що мстить світу за його зловмисність, символічно неначе знищує світ - спочатку в своїй уяві, потім у публічно заявлених намірах та загрозах, а потім і безпосередньою дією. Так «мірозлобіе» зростається з магічною позицією, де є лише свавілля мага, а світ уже зруйнований, світу просто немає.

Якщо людина переконана в презумпції волі, тобто схильна займати позицію мага, то демонстрація магічноі і по-своєму чарівної та енергійної волі може зломити, зачарувати або поневолити її власну волю. Так «мірозлобіє» може втягуватися людей, які заворожені цією енергетикою єдиного вольового пориву. Тобто магічне свавілля шукає і вербує в свою віру не тільки глуповату волю мас, а й естетично заангажованих інтелектуалів та людей мистецтва. «Мірозлобіе» має свою естетику, і ця естетика здається привабливою, коли людина не дистанціюється від злої волі.

Росіяни сьогодні впустили в себе зло - у вигляді ненависті до українців як фашистів, нацистів, бандерівців, тобто нелюдів. Деякі з них навіть усвідомлюють, що впустили в себе це зло, але вони вважають його виправданим в якості відповіді на те, що вони бачать і чують по телебаченню.

Саме російське телебачення сьогодні виробляє, стимулює і етично і естетично захищає магічну позицію «мірозлобного» свавілля. Побувавши в Україні люди не схильні довіряти російському телебаченню. Але проблема в тому, що між Україною і Росією тепер розрив, тільки деякі росіяни можуть безпосередньо скласти власне враження, що й використовується російською владою і російським телебаченням для створення «віртуально злісної України».

«Мірозлобіє» Росії не є природним. Люди будь-якої країни в своїй суті добрі. «Мірозлобіє» Росії - індуковане, штучне, створене спеціально. Людьми в їх «мірозлобії» легше керувати. Народ в його «мірозлобії» легше погубити.

«Мірозлобіє» не може бути вільною волею, оскільки ця воля не вільна від зла.

«Мірозлобна» воля не вільна від відплати, від реваншу. У своїй суті «мірозлобіє» є універсальний ресентіментом, тобто ресентіментом, доведеним до свого загального змісту - до страху перед цілим світом, до панфобії.

«Мірозлобіє» Росії виходить з впевненого вольового свавілля, що воля Росії перетисне слабку волю решти світу, який загруз у гріху споживацтва, ліні і розпусти. Причому, власного гріха споживацтва, ліні і розпусти магічна воля Росії зауважувати не бажає.

Цілком можливо воля Росії могла б перемогти волю решти світу, дочекавшись, як російська влада і сподівалася, загострення світової кризи. Так би й було, якби не трапилася Українська Революція і за нею не наступна війна Росії з Україною, що призвели до зосередження волі українського суспільства, а за нею і волі всього світу проти зосередженої волі Росії.

Нас поки рятує лише те, що світ на боці України, і у світу в цілому добра воля. Так, у світу є воля, і це осмислена воля людей, що населяють цей світ. Світ воліє слабо, але він воліє осмислено і тривало.

Причина «мірозлобія» Росії не стільки в множинних травмах Росії в XXI столітті, скільки в нездатності російських інтелектуалів усвідомити ці травми масової свідомості всередині доброї волі. Сьогодні Росія опинилася в цивілізаційно-історичному тупику: травми масової свідомості не дозволяють їй відновити позитивний розвиток, а відсутність позитивного розвитку породжує нові травми і актуалізує старі.

Я бачу лише один вихід для Росії як для цивілізації - самопожертва частини російських інтелектуалів, які надзусиллями змогли б зупинити це «мірозлобіє», переключити свідомість росіян на позитивне сприйняття світу.

Схожу справу робимо я і мої колеги - переключаємо свідомість українців з егоїстичного українського націоналізму і русофобії на позитивне сприйняття цілого світу і оновленої Росії.


ч
и
с
л
о

80

2015

на початок на головну сторінку