Збіґнєв Герберт

                                           Лєшку Електоровичу

                                           з незламною дружбою

1

в нагороду

прогулянка

на Високий Замок

поки

дістанемось до його підніжжя

поїздка трамваєм

великий концерт

заліза

литого

кутого

палко любимого

альт рейок

гобої

у високій траві збентеження

на кожному

повороті

трамвай згорає

в екстазі

на даху

комета

з хвостом фіолетовим

завзятий скрегіт

бляхи червоної

бляхи охриплої

бляхи тріумфальної

відбитий у шибках

затихлий

Львів

спокійний

блідий

свічник сліз

2

Високий Замок

соромливо ховає стопи

під ковдру

з ліщини

вовчих ягід

кропиви

перелісок звідниць

білою

спітнілою блузкою

обіймає руку

із якорем

3

ідемо навпрошки

стежкою бистрою

наче ручай

тут повісили

Юзефа й Теофіла

бо надто палко

покохали свободу

– чи не дратує вас

крик дітей

гукання матерів

хрипкі голоси перекупок

– нехай кожен

своє робить

– нас

уже скоро

заберуть

на вечірніх крилах

сливових

яблучних

по краях

світло-синіх

на інший

ще вищий

замок

Переклад Віктора Дмитрука

ч
и
с
л
о

76

2015