зміст
попередня стаття наступна стаття на головну сторінку

Інна Залуцька

Вона

Вона приходить, коли хоче, і йде, коли їй заманеться.

Вона ніколи не прощається. Її благають залишитись хоч на хвилину. Але вона розуміє час як перспективу і тримає його під підборами. Зосереджена тут і тепер, вона конструює точки відліку, сміючись. Homo ludens.

Що вона носить у цьому сезоні? Червоне? Чорне?

Иноді її називають золотою, частіше зеленою. Проте, її однаково прагнуть ще і вже.

Молодість прозора, як вода, що втамовує спрагу. Найчастіше вона солодка, – так говорять ті, для кого вона вже минула. Однак, не завжди і не назавжди. Молодість солона, перчена, кисла, гірка. Та яка завгодно, щоразу инакша. Її смакують з насолодою. Вона смакує нами.

Молодість – це постійна спокуса бути инакшим. Кожного дня вона одягає маски і пробує себе у нових містеріях. Їй це дозволено, бо попри все молодість ще бачить небо. Часом навіть літає у хмарах, легковажна, як пір’я. У її небі ще повно зірок і їй ніколи не спадало на думку їх рахувати. Иноді зірка падає і бажання збувається. Вони падають надто часто. Молодість ще не знає, що з бажаннями треба бути обережною, саме тому, що вони збуваються.

Її вабить порив. Вона любить відважних. І вони відповідають їй взаємністю. Парадокс, який називають коханням.

Вона має їх до кольору й до вибору. Молодість задоволена, але постійно незгідна. Ні, не вимоглива чи самовпевнена, хоча це також, а саме незгідна, навіть бунтарська. Протест – її одвічна потреба.

Вона – це суцільний парадокс. Від кожного дня очікують неймовірного і це стається саме в молодості. Иноді не стається – і тоді життя сповнене тотального відчаю, аж до наступного дня.

Вона – це свобода. Молодість ще пам’ятає, що купують тільки рабів. Гроші для неї – міт. Вона може легко знехтувати буденними благами. Це дозволяє їй вдаватись до провокацій. Думаю, що провокація її alter ego, яке вимагає постійних змін.

Молодість не потребує усвідомлення, аби бути, про мати ще не йдеться. Можливо, саме усвідомлення означає початок кінця.

Приходить та сама. А її називають другою.

Ви бачили її? Невже?

Вона вам наснилась.

Її нема.

Є час, який йде і не минає.

Є ті, які хочуть бути молодими. Є ті, які не хочуть, але є. Тільки мить.

Спитайте їх. Спитайте себе. Відверто.

Вже, ще, тільки...

Молоді.


ч
и
с
л
о

46

2007