Алєксєй Яблоков

Недооцінка впливу чорнобильської катастрофи

Упродовж останніх років Науковий комітет ООН з вивчення дії атомної радіації (НКДАР), підтриманий МАГАТЕ, наполегливо підкреслює незначущість і обмеженість медичних наслідків Чорнобильської катастрофи. «...Через 14 років після Чорнобильської аварії не було виявлено великого росту числа захворювань населення. ... Не виявлено загального збільшення числа захворювань раком або смертності. Немає наукового підтвердження росту инших непухлинних порушень, соматичних або психічних. З погляду радіологічної науки й на підставі оцінок, представлених у даному документі, варто очікувати, що будуть переважати в цілому позитивні перспективи для здоров’я більшості людей» (НКДАР, 2000). «... there were 134 reported persons sufferіng acute radіatіon sіckness, 28 of whom dіed wіthіn four months of the accіdent. About 1,800 cases of chіldhood thyroіd cancer (mostly curable) occurred іn Belarus, Ukraіne and the Russіan Federatіon іn those who were chіldren at the tіme of the accіdent. ... no evіdence of a major publіc health іmpact attrіbutable to radіatіon exposure from the accіdent. ... the great majorіty of the populatіon was not lіkely to experіence serіous health consequences from radіatіon from the Chernobyl accіdent.» (Із прес-релізу 50th Sessіon of UNCEAR, Vіenna, 27 Aprіl 2001; виділення мої – А.Я.).

Ця тенденція чітко виявилася й на конференції в Києві 4-8 червня 2001 р., що була організована під егідою МАГАТЕ: аргументи й факти про все нові негативні наслідки Чорнобильської катастрофи, представлені багатьма учасниками, не були почуті.

Така позиція не має серйозного наукового обґрунтування й змушує ще раз коротко перелічити деякі негативні для здоров’я населення наслідки катастрофи. У другій частині статті зроблений короткий аналіз об’єктивних і суб’єктивних причин неповноти існуючої оцінки впливу катастрофи на здоров’я населення.

Негативні наслідки катастрофи для здоров’я населення

З метою компактности викладу більшість прикладів подається у короткій табличній формі. Більш докладний аналіз більшости наведених матеріалів поданий у раніше опублікованих оглядах (див. А.В. Яблоков, 1997, 2001).

Збільшення числа спонтанних абортів і мертвонароджень.

Таблиця 1. Приклади збільшення числа спонтанних абортів, мертвонароджень і передчасних пологів у результаті Чорнобильської катастрофи(за А.В. Яблоковим, 2001, а також Мєдвєдєвим та ин., 2001)

Навряд чи можна сумніватися, що ці ефекти пов’язані із впливом додаткового чорнобильського опромінення. Якщо екстраполювати дані по Греції й Швеції на всю Европу, то цей фактор міг привести до додаткових десятків тисяч спонтанних абортів і мертвонароджень.

Збільшення смертности (Табл. 2, 3)

Таблиця 2. Дитяча смертність в результаті Чорнобильської катастрофи (із спостережень А.В. Яблокова, 2001, а також Омельянець, Клемент’єв, 2001; Korblein, 2001)

Період	Регіон	Смертність
червень, липень 1986 р.	Швеція	Збільшення перинатальної смертности
червень 1986 р.	Південь Німеччини	Збільшення смертности немовлят на 35%
січень, лютий 1987 р.	Німеччина, забрудненні регіони	Пік смертности немовлят
січень – березень 1987 р.	Польща
травень 1986 р. – березень 1987 р.	Велика Британія	Збільшення неонатальної смертности
травень – вересень 1986 р.	Фінляндія	Збільшення смертности немовлят на 25%
травень – серпень 1986 р.	США, південно-атлантичні штати	Збільшення смертности немовлят на 20-28%
1987-1988 рр.	У забруднених районах України	Збільшення смертности немовлят до 20-39 на 1000 населення

Щомісячні дані по перинатальній (в перший тиждень після пологів) смертності в Німеччині, як і дані по Польщі за 1985–1990 рр., відображають вплив Чорнобильського забруднення. Крім того, було знайдено високо достовірний зв’язок між вмістом цезію в організмі матері (розрахований за концентрацією цезію в молоці корів і біологічним піврозпадом цезію в організмі людини за 70 днів) і збільшенням смертности немовлят. Часовий лаг між опромінюванням і смертністю становить 7 місяців (95%-й довірчий інтервал 6-8 міс.; Korblein, 2001).

Таблиця 3. Смертність у Брянській обл. (Росія) в 1998–1999 рр.(Колмогорцева, 2001)

*Новозибковскому, Клінцовскому, Злінковскому.

При безвибірковому обстеженні 285 раптово померлих чоловіків та жінок у Гомельській області (Бєларусь) 98,6% випадків ураження міокарду, 88,8% – ураження нирок, 42,8% – ураження печінки згідно патолого-анатомічної мапи були прямо пов’язані з інкорпорованими радіонуклідами (Бандажевський, 1999). Це свідчить про те, що, можливо, на радіаційно забруднених територіях загибель більшої частини раптово померлих осіб може бути спричинена саме радіаційним ураженнями.

За останні 15 років в Україні помічене підвищення смертности, при цьому другою за кількістю причиною є новоутворення (Омельянець та ин., 2001). Смертність від новоутворень, як у чоловіків, так і у жінок, що проживають на територіях із зараженням понад 555 кБк м² цезієм-137 і евакуйованих звідти з 1998 р. перевищує аналогічну по Бєларусі в цілому (Антіпова, Бабічєвская, 2001). Середній вік померлих у цій групі населення від інфаркту міокарду на 8 років менший, ніж у середньому по Бєларусі (Антіпова, Бабічєвская, 2001).

Екстраполяція наведених вище уривчастих даних щодо впливу первісного радіаційного викиду (який був багаторазово більшим, ніж зафіксовані згодом рівні опромінення) приводить до висновку про серйозний вплив Чорнобильської катастрофи на демографічну ситуацію у Північній півкулі. Показовою є ситуація в Індії. До Чорнобильського періоду дитяча смертність в Індії скорочувалася щорічно на 3,0 відсотки. У 1986–1988 рр. темп цього скорочення різко сповільнився, а у 1999 р. знову відновився до рівня 3-х відсотків. Передбачається, що підвищення дитячої смертности в Індії у 1996–1998 рр. могло бути пов’язане із впливом чорнобильського забруднення. Якщо це припущення справедливе, то тоді чорнобильське забруднення могло бути причиною загибелі близько одного мільйона немовлят в Індії у 1986–1988 рр. (Goshal, 2000).

Збільшення числа ослаблених і хворих немовлят (Табл. 4, 5)

Таблиця 4. Приклади збільшення числа ослаблених і хворих немовлят у зв’язку із Чорнобильською катастрофою (за оглядом А.В.Яблокова, 2001, а також Закревский та ин., 1993)

Ознака	Регіон, час	Автор
Немовлята з малою вагою	Угорщина, травень, червень 1986 р.	Wals, Dolk, 1990
	Швеція, липень 1986 р.	Ericson, Kallen, 1994
	Уельс, Велика Британія, 1986–1987 рр., корельовано із випаданням стронцію	Busby, 1995
	У 345-и немовлят, опромінених в утробі, порівняно з народженими до 26 квітня 1986 р.	Закревский та ин. 1993
Мала окружність голови і грудної клітини	Бєларусь, порівняння 180-и немовлят із зони жорсткого контролю, із 180-а немовлятами чистих районів	Акуліч та ин. 1993
Асфіксія новонароджених	У половини із 345-ти новонароджених, опромінених в утробі	Закревский та ін. 1993
Дизадаптаційний синдром	Частіше у порівнянні із тими, хто народився до 26 квітня 1986 р.

Таблиця 5. Дитяча захворюваність у Брянській області, 1998-1999 рр.(Колмогорцева, 2001)

Захворювання (на 1000 осіб)	У всій Брянській області	У трьох забруднених районах* області	По Росії
Крові і кровотворних органів	21,3	78,4 – 147,6
Ендокринної системи	102,2	530,0 – 610,9	19,2
Дитяча інвалідність	173,8	351,9	160,7

*Новозибковскій, Клінцовскій, Злінковскій райони.

Наведені вище дані – лише деяка частина аналогічних матеріалів, що стосуються Бєларусі, України, Росії. Очевидно, велика частина новонароджених на чорнобильських територіях тією чи иншою мірою були під негативним впливом додаткового опромінення.

Зростання кількости генетичних відхилень (табл. 6)

Таблиця 6. Приклади генетичних відхилень у результаті Чорнобильської катастрофи (за дослідженням А.В.Яблокова, 2001, а також Бєздобная та ин., 2001; Дуброва, 2001; Случик та ин., 2001)

Збільшення частоти хромосомних аберацій	На території із щільністю забруднення понад 3 Ku/км2	Бочков, 1993
	Понад 1000 дітей у забруднених районах Брянської і Калузької обл., 1989–1994 рр.	Севанькаєв та ин., 1995а, б
	У дітей, зачатих у перші місяці після катастрофи (7,1% порівняно з 4,5%)	Lukic et al., 1988
	У тих, що самовільно оселилися у зоні відчуження в Україні	Бездобная та ин., 2001
	Збільшення числа хромосомних захворювань, обумовлених структурними абераціями хромосом, що виникли в результаті мутацій de novo	Лазюк та ин., 2001
	Збільшення числа з ростом радіоактивного забруднення в Івано-Франківській обл., Україна	Случік та ин., 2001
Нестабільні хромосомні обміни	У тих, що самовільно оселилися у зоні відчуження в Україні	Бездобная та ин., 2001
Збільшення кількости ненормальних хромосом	У жінок і дітей із забруднених районів Могильовської обл.; у дітей із забруднених районів Брестської обл.	Лазюк та ин., 1994
Зниження кількости мітозів	Забруднені райони Брянської обл.	Пєлєвіна та ин., 1996
Збільшення частоти мутацій у сателітної ДНК	Удвічі вищий у дітей, чиї батьки жили на забрудненій території Могильовської обл. Бєларусі. Частота мутацій корельована з рівнем забруднення місцевости	Dubrovа, Jeffreys, 1996; Дуброва, 2001

Ku (одиниці радіоактивности, що визначається як кількість будь-яких радіоактивних ядер, де проходить 37 млрд. розпадів за секунду)

За даними Бєларуського інституту радіаційної медицини, генетичні зміни особливо помітні серед тих, кому було менше шести років у момент аварії. Щороку в Бєларусі з’являється приблизно 2500 немовлят з генетичними відхиленнями, і 500 вагітностей доводиться переривати після генетичних тестів. Якщо врахувати, що значна (ймовірно – більша) частина генетичних змін у людини не виявляється сучасними методами аналізу, не виключено, що приблизно 10% немовлят повинні переживати додатковий мутаційний тиск.

Зростання кількости вроджених вад розвитку (Табл. 7, 8, 9)

Таблиця 7. Частота народжень дітей із вродженими вадами розвитку (на 1000 пологів) у Гомельскій і Могильовскій областях Бєларусі до і після Чорнобильської катастрофи (Нестеренко, 1996)

Район	1982–1985 рр.	1987–1989 рр.
Гомельска область
Брагінский	4.09 ± 1.41	9.01±3.02
Буда-Кошельовскій	4.69 ± 1.21	9.33±2.03*
Вєтковскій	2.75 ± 1.04	9.86±2.72
Добрушскій	7.62 ± 1.96	12.58±2.55
Єльскій	3.26 ± 1.35	6.41±2.42
Кормянскій	3.17 ± 1.20	5.90±2.08
Лельчіцкій	3.28 ± 1.16	6.55±1.98
Лоєвскій	1.56 ± 1.10	3.71±2.14
Хойнікскій	4.37 ± 1.16	10.24±2.55*
Чєчєрскій	0.97 ± 0.69	6.62±2.33*
Могільовська область
Биховскій	4.00±1.07	6.45±1.61
Клімовічский	4.77±1.44	3.20±1.43
Костюковічській	3.00±1.22	11.95±2.88**
Краснопольскій	3.33±1.49	7.58±2.85
Славгородскій	2.48±1.24	7.61±2.68
Чєріковскій	4.08±1.66	3.59±1.79
В с ь о г о	3.87±0.32	7.19±0.55***

* Р> 0.05 (*), ** Р> 0.01; *** > Р 0.001

Таблиця 8. Випадки вроджених вад розвитку (на 1000 живих новонароджених) при різному рівні чорнобильського забруднення території (Lazjuk et al., 1996, по: Goncharova, 2000)

1982–1985 рр.	Забруднення, Ku/км2	1987 – 1992 рр.
4,72 (4,17 – 5,62)	Менше 1	5,85 (5,25 – 6,76)*
4,61 (3,96 – 5,74)	1-5	6,01 (4,62 – 7,98)**
3,87 (3,06 – 4,76)	Більше 15	7,09 (4,88– 8,61)**

* Р > 0.05, ** Р > 0.01

Таблиця 9. Приклади впливу Чорнобильського забруднення на появу вроджених вад розвитку (ВВР) (за оглядом А.В. Яблокова, 2001, а також Ломать, 2001; Федоришин та ин.. 2001, Korblein, 2001)

Ознака	Район, група	Автор
ВВР нервової системи	Збільшення частки новонароджених, що померли від ВВР нервової системи у 1987–1995 рр., у забруднених районах Бєларусі	Дзіковіч, 1996
	Збільшення випадків водянки мозку на 19,6%, медулобластом – на 59,6% через 5 років (за зверненнями до УкрНІІ нейрохірургії)	Орлов, 1993
	Збільшення в 3,4 і 4 рази серед дітей, зачатих після Чорнобиля у 1986 р. у містах Басра й Ізмір, а також вздовж чорноморського узбережжя Туреччини	Akar et al., 1989; Mocan et al., 1990
Усі випадки ВВР	Збільшення частки легальних абортів із ВВР у забруднених районах Бєларусі	Лазюк та ин., 1996
	Ріст числа в забруднених районах Брянської обл. (Росія)	Ljaginskaja, Osypov, 1995; Ljaginskaja et al., 1996
	Збільшення удвічі з 1986 по 1999 рр. у забруднених районах Тульської обл. (Росія)	Хворостенко, 1999
	У Бєларусі серед дітей, опромінених на 4-6 місяцях, гестації ВВР удвічі більше, ніж в опромінених раніше й пізніше	Ломать, 2001
	На забруднених територіях у Житомирській області в 1985-1999 рр. середня частота 375,1 -:- 213.2 (у контрольному – 207,3 -:- 89,2)	Федоришин та ин., 2001
	У Баварії (Німеччина) пік у листопаді й грудні 1987 р., через 7 місяців після максимальної концентрації цезію у тілі матерів. Рівень ВВР у 96 баварських районах у листопаді-грудні 1997 р. вірогідно корельований із середніми рівнями забруднення цезієм	Korblein, 2001

Незмінне збільшення числа ВВР на радіаційно забруднених територіях робить припущення про зв’язок їхньої появи з якимись ще неврахованими забрудненнями (Г.И. Лазюк, іn lіtt.) малоймовірним.

Екстраполюючи дані на загальне число народжених на чорнобильських територіях СНД, цей фактор може приводити до появи декількох сотень додаткових випадків ВВР щорічно.

Порушення розумового розвитку й психічного здоров’я (Табл. 10, 11).

Таблиця 10. Приклади можливого зв’язку радіаційного забруднення із нервово-психічними захворюваннями (за спостереженнями А.В. Яблокова, 2001)

Показник	Регіон, група населення	Автор
Розлад пам’яти і відставання у нервово-психічному розвитку	На територіях під впливом викидів СХК (Томськ-7)	Куніцина, 1997
Затримка розумового розвитку	Хібакусі, опромінені в утробі в перші 20 тижнів вагітности	Гофман, 1994
Зниження успішности у вивченні математики і мов	Діти, які зазнали внутрішньоутробного опромінення в Норвегії	Ушаков, Карпов, 1997
Захворюваність нервової системи й органів чуттів	У працюючих на підприємствах Мінатому Росії вдвічі вища, ніж у навколишнього населення	Яблоков, 2000
Судинно-мозкова патологія	У 6 разів частіше у групі сільських механізаторів із забрудненого району Бєларусі	Ушаков та ин., 1997
Загальна неврологічна захворюваність, зниження обсягу короткочасної пам’яті, погіршення функції уваги	Більша кількість у забруднених районах Бєларусі	Лукомскій та ин., 1993
Шизофренія	У групі 1041 дітей віком від 2 міс. до 7 років Тульської обл., що народилися на територіях із щільністю забруднення 5-15 Ku/км2	Єрмоліна та ін., 1994
	У 10 разів частіша у хібакусі	Логановский, 1999, Нягу, Логановский, 1998
	Ріст серед населення, яке зазнало опромінювання навколо Семипалатинського полігону
	Зростання у кілька разів у персоналу Чорнобильської зони в Україні

Принципово важливим є виявлення підвищеного рівня захворювання шизофренією у випадках великого радіаційного випромінювання. Це порівняно рідкісне захворювання, що досить точно діагностується, пов’язане з порушеннями в структурі головного мозку. Поява випадків шизофренії демонструє руйнівний вплив радіації на структури головного мозку дорослих людей.

Таблиця 11. Порівняння психічного здоров’я дитини (% дітей із виявленими відхиленнями), які народилися на радіаційно забруднених і «чистих» територіях («Медичні наслідки...., 1995)

Група дітей	Інтелектуальний розвиток (IQ* менше 70) т е с т и		Рівень нервових розладів
	«малюнок чоловіка»	«кольорові матриці Равена»	«Британський словник»	Шкала Раттера А(2)	Шкала Раттера В(2)
Б є л а р у с ь
Забруднена1	3.2	17.2	31.6*	42.7*	34.3
Чиста2	3.0	15.1	20.6	26.6	33.3
Р о с і я
Забруднена 3	5.7	5.9*	12.9**	50.0*	50.0*
Чиста4	4.7	2.0	2.7	33.3	33.3
У к р а ї н а
Забруднена 5	4.3*	10.9*	7.2*	53.9**	63.2*
Чиста6	2.6	3.5	4.9	29.9	33.5

Прим.: ¹/ 900 дітей із забруднених районів, ²/ 961 – дітей із «чистих» районів; ³/ дітей із забруднених районів, ⁴/ 300 – дітей із «чистих» районів;⁵/588 дітей із забруднених районів, ⁶/ 759 дітей із «чистих» районів.
 * Р> 0.05 , ** Р> 0.01

Таблиця 12. Особливості біоелектричної активности головного мозку 50-ти дітей, опромінених в утробі матері, в % (Нягу, Логановскій, 1998)

ЕЕГ-патерн	Опромінення в утробі	Контроль (50 ос.)
Вікова норма
Дезорганізований із переважанням альфа-активности	16	48*
Гіперсинхронний	5	16
Патологічний
Дезорганізований повільний	46	16*
Дезорганізований пароксизмальний	28	4*
Латеральність
Ліво-півкульна	40	12*
Перехресна	20	4
Симетричність	14	64**
Право-півкульна	26	20

* Р> 0.05 , ** Р> 0.01

Таблиця 13. Инші приклади можливого впливу чорнобильського опромінення на нервово-психічний розвиток (за спостереженнями А.В. Яблокова, 2001, а також Базильчік та ин., 2001, Нягу, Логановский, 1998; Нягу та ин., 2001)

Показник	Регіон, особливості	Автор
Затримка розвитку ЦНС, дисгармонійний астено-невротичний стан, понижений психоемоційний розвиток	У дітей, народжених на забруднених територіях Бєларусі	Бєлоокая, 1993
Відхилення у психічному розвитку	У дітей віком 5-6 років, опромінених в утробі у м. Прип’ять (Україна)	Пасічник, Чупріков, 1993; Чупріков та ин., 1992
Епілептичні й епілептоморфні стани	Почастішання у дітей, евакуйованих з м. Прип’ять	Чупріков та ин., 1996
Затримка психічного розвитку, емоційно-вольові порушення у структурі астенічного симптомокомплексу	147 дітей, опромінених в утробі у м. Прип’ять. Найнижчі показники психічного розвитку в опромінених у перші три місяці вагітности	Нягу, Логановскій,1998
Невротичні порушення, відхилення у нервово-психологічному розвитку, затримка психічного розвитку, патології ЦНС	Достовірне перевищення в групі 154 дітей, обстежених у віці 6-7 років, опромінених перинатально на територіях Бєларусі із забрудненням більше 15 Ku/км2	Гайдук та ин., 1995; Гайдук та ин., 1994
Вперше встановлений діагноз «психічний розлад»	Збільшення у 10 разів у дітей Гомельської обл. (Бєларусь), 1986-1994 рр.	Мокеєва, in litt.
Синдром Дауна	Збільшення числа серед абортусів у забруднених районах Бєларусі в 1986–1994 рр.	Ljaginskaja et al., 1997
	Збільшення в 2,5 рази серед дітей у Зах. Берліні, зачатих у травні 1986 р.	Wals, Dolk, 1990; Sperling et al.,1994
	Збільшення числа в забруднених районах Швеції й Шотландії	Ericson, Kallen, 1994; Ramsey et al., 1991
Зниження інтелектуальних здібностей	Діти, які зазнали внутрішньоутробного опромінення (Бєларусь)	Kolominsky et al., 1999; Базильчік та ин., 2001
Межова інтелектуальна недостатність	Кореляція з дозою перинатального опромінення (при обстеженні у віці 7-9 років)	Ігумнов та ин., 1996
Погіршення нейрон-психічного здоров’я (зокрема органічні психічні розлади і соматофорна дисфункція)	При дозах опромінення плоду 10,7 – 992,5 мЗв	Нягу та ин., 2001
Вади мовлення у віці 4-5 років	Висока кореляція між опроміненням у ранньому й пізньому гестаційному віці	Бугаєв та ин., 1993
Інтелектуальна недостатність	509 дітей, опромінених в утробі (Україна)	Степанова та ин., 1993
Запізнення на 0,5 – 1,5 року у мовному розвитку; затримка психомоторного розвитку; зміна дозрівання біоелектричної активности головного мозку; зниження порогу судорожної готовности, відставання психомоторного розвитку	370 опромінених в утробі дітей віком 3,5 – 5 років (Бєларусь)	Терещенко та ин., 1992

Таблиця 14. Особливості нервово-психічного розвитку дітей, які зазнали чорнобильського впливу в Бєларусі (Гайдук та ин., 1994; Коломінський, Ігумнов, 1994)

Ознаки	Група дітей (в % від обстежених)
	«Чиста» 1/	«Забруднена»2/
Астенічний синдром	15.6	53.5**
Вегетативна дистонія	33.3	76.6 *
Невротичний розлад	13,3 ± 3,6	36,4 ± 3,9**
Патологія ЦНС	6.7	20.8*
Затримка психічного розвитку	7,8 ± 2,8	18,8 ± 3,2*
Патологія ЕЕГ: Гіперсинхронного типу Повільного типу	20.0 2.2	15.6 31.2**

* Р > 0.01; ** P> 0.001.
1/ 90 дітей із сільських незабруднених регіонів районів Бєларусі
2/ 154 дитини віком 6-7 років, що народжені у травні – лютому 1987 р. від матерів, які або були евакуйовані із зони із забрудненням понад 40 Ku/км², або проживали у зоні забруднення 5-40 Ku/км²

У понад 25% дітей, опромінених ще в утробі матері у м. Прип’ять (середня доза зовнішнього опромінення матерів 7 мЗв) виявлена органічна патологія головного мозку (див.: Нягу, Логановскій, 1998).

Враховуючи наведені численні дані про зв’язок між нервово-психічним розвитком і рівнем радіаційного забруднення місцевости проживання, важко визнати об’єктивним висновок експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) про ніби не підтверджений зв’язок між уповільненням розумового розвитку й радіаційним опроміненням плоду.

Визнанням реальности впливу опромінення на психічне здоров’я стало прийняття в Росії закону, що захищає опромінених в утробі внаслідок Чорнобильської катастрофи. « ...дітям, які перебували на території зони в стані внутрішньоутробного розвитку й народжені до 1 квітня 1987 року, установлюється щомісячна грошова компенсація...» (Федеральний закон «Про внесення змін і доповнень у Закон РФ «Про соціальний захист громадян, які зазнали впливу радіації, внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС», 11 грудня 1996, № 149-ФЗ).

Захворювання крові і органів кровообігу, пов’язаних із Чорнобильською трагедією (табл. 15, 16, 17)

Таблиця 15. Приклади зв’язку захворювань системи органів кровообігу із Чорнобильським забрудненням (за даними А.В.Яблокова, 2001, а також Костенко, 2001)

Захворювання	Регіон, особливості	Автор
Анемії	Збільшення в 7 разів у Могильовській обл. Корельовано з рівнем забруднення територій	Гофман, 1994, с. 514; Дзіковіч та ин., 1994; Нестеренко, 1996
Захворювання системи кровообігу	Рівень первинної захворюваности підвищився з 1986р. у 3,5 рази у Гомельській, і в 2,5 рази – у Могильовській областях	Нестеренко, 1996
	У забруднених районах у 3-6 разів більше, ніж в середньому по Брянській обл.	Колмогорцева, 2001
Артеріальна гіпертензія	У дорослих частіше на територіях із забрудненням понад 30 Ku/км2 в Могильовскій обл.	Подпалов, 1994
Порушення серцевого ритму на ЕКГ	У понад 70% дітей у віці до 1 року, на територіях 5–20 Ku/км2	Цибульская та ин., 1992
	При ішемічній хворобі частіші і стійкі порушення на забруднених територіях	Арінчіна, Мількаманович, 1992.
	Корельовано із вмістом інкорпорованого цезію-137	Бандажевский ,1997, 1999
Порушення вегетативної регуляції серцевої діяльности	У дітей і дорослих на забруднених територіях Бєларусі	Недвецкая, Ляліков, 1994; Сікорєнскій, Багель, 1992; Гончарик, 1992
Підвищений артеріальний тиск	У дітей у Гомельській обл. корельовано з рівнем інкорпорованого цезію-137	Кієня, Ермолицкий, 1997
Зміна числа В- і Т-лімфоцитів	У дітей у Могильовскій і Гомєльській обл, віком 2-6 років на час аварії. Кореляція з рівнем інкорпорованих радіонуклідів, з рівнем опромінення дітей віком 7-14 років на час аварії	Дзикович та ин., 1994; Нестеренко, 1996; . Бандажевський, 1999; Khmara et al., 1993;
Макроцитоз лімфоцитів	У 6-7 разів частіше у забруднених районах Бєларусі	Бандажевський, 1999
Брадикардія	У дітей і підлітків із зон забруднення на Україні	Костенко, 2001

Таблиця 16. Розвиток депресій кровотворення після Чорнобильської трагедії у дітей Бєларусі(Гапановіч та ин., 2001)

	1979–1985 рр.	1986–1992 рр.	1993–1997 рр.
Загальна кількість випадків передлейкозних станів 1/	65	98	78
Випадків за рік	9,3	14,0	15,6
Стандартизований показник 0/0000	0,60-:- 0,09 1,00	0,71 -:- 0,1*
		1,46 * 1.73*

* Відмінності із до чорнобильським рівнем достовірні
1/ – Передлейкозні стани– мієлодиспластичний синдром і апластична анемія

Таблиця 17. Захворюваність дорослого населення Бєларусі гомеопатією у 1979–1997 рр. (на 100 тис. населення) (Гапановіч та ин., 2001)

	Кількість випадків	1979 –1985 рр.	1986–1992 рр.	1993–1997 рр.
Гостра лейкемія	4405	2,82 -:- 0,10	3,17 -:- 0,11*	2,92 -:- 0,10
Хронічна лейкемія	11052	6,09 -:- 0,18	8,14 -:- 0,31*	8,11 -:- 0,26*
Еритремія		0,61 -:- 0,05	0,81 -:- 0,05*	0.98 -:- 0,05*
Множинна мієлома	2662	1,45 -:- 0,06	1,86 -:- 0,06*	2,19 -:- 0,14*
Хвороба Ходжкіна	4870	3,13 -:- 0,10	3,48 -:- 0,12*	3,18 -:- 0,06
Неходжкінська лімфома	5719	2,85 -:- 0,08	4,09 -:- 0,16*	4.87 -:- 0,15*
Мієлодиспластичний синдром	15431/	0,03 -:- 0,01	0,12 -:- 0,05*	0,82 -:- 0,16*

* достовірна відмінність від дочорнобильського періоду
1/ Усі випадки депресії кровотворення.

Незважаючи на офіційні переконання, що Велика Британія не відчує наслідків Чорнобильської катастрофи, упродовж 18 місяців після трагедії у двох особливо забруднених регіонах (Шотландії та Уельсі) відбулося різке збільшення кількости дитячої лейкемії. Відносний ризик становив 4,4 в Уельсі й 3,7 – у Шотландії (розрахунки статистично достовірні). Наступний невеликий ріст захворюваности лейкемією спостерігався після 1991 р. Ці дані показують, що традиційно обумовлений ризик виникнення лейкемії занижений у 100 разів, і що виникнення лейкемії носить двофазовий характер (Busby, Scott Cato 2001).

Инші захворювання

Велика кількість досліджень виявили залежності між порушенням імунітету й зміною гормонального (ендокринного) статусу організму та рівнем радіаційного забруднення місцевости проживання (див. огляд А.В. Яблоков, 2001). Наприклад, у породіль Гомельської і Вітебської областей (Бєларусь) зі збільшенням рівня забруднення підвищується концентрація гормонів Т4 і ТСГ і знижується – Т3 (Дудінская, Суріна, 2001). У дітей і підлітків з автоімунним тироїдитом Хашімото в Бєларусі виявлений зв’язок показників імунітету з рівнем радіоактивного забруднення місцевости (Кучінская та ин., 2001). У дівчат пубертатного віку з автоімунним тироїдитом, які зазнали впливу радіації, спостерігається явище статевої акселерації, що проявляється наростанням концентрацій гонадотропних гормонів у сироватці крові в лютеїновій фазі менструального циклу вже в 13-14 років (Леонова, 2001). На забруднених територіях України спостерігаються гормональні порушення: підвищення синтезу інсуліну в хлопчиків і дівчат, і тестостерону в дівчат. Це може викликати тривалу проліферацію клітин, що може привести до помилок у транскрипції генетичного коду (Антіпкін, Арабская, 2001).

Офіційно визнаний рівень захворювання дітей раком щитовидної залози (1800 випадків на кінець 1999 р.) очевидно занижений й число таких захворювань може перевищувати 10 000. Відзначено різке збільшення незлоякісних захворювань щитовидної залози у дорослих і дітей. Захворюваність ендемічним зобом з 1985 по 1993 р. у Гомельській області зросла у 7 разів, а автоімунним тиреоїдитом з 1988 по 1993 р. – у понад 600 разів (Астахова та ин., 1995; Бірюкова, Тулупова, 1994). У 1993 р. понад 40% обстежених дітей у Гомельській області мали збільшену щитовидну залозу (Бірюкова, Тулупова, 1994). З 3437 обстежених дітей м. Мозиря й Мозирського району збільшена щитовидна залоза була виявлена у 47% (Васькевич, Чєрнишова, 1994). Тільки в Україні від порушень функції щитовидної залози, викликаної чорнобильським радіоактивним йодом, страждають понад 150 тисяч людей.

Типовими на чорнобильських територіях є захворювання дихальної системи. Найбільша кількість дітей, диспансеризованих з діагнозом бронхіальна астма, зафіксована у Бєларусі в районах із забрудненням ґрунту від 1 до 5 Ku/км² (Дзіковіч та ін., 1994). На тих же забруднених територіях хронічна патологія носоглотки у дітей виявляється в 1,5–2 рази частіше, ніж на незабруднених територіях (Дзіковіч та ин., 1994; Ситників та ин., 1993). У дітей, які народилися в Бєларусі від матерів, що були вагітними на момент аварії, удвічі частіше зустрічаються гострі респіраторні захворювання (Нестеренко, 1996).

Для радіаційно-забруднених районів Бєларусі характерне порушення менструальної функції у більшости жінок дітородного віку (Нестеренко та ин., 1993). Частішають патології вагітности, важкі токсикози й анемії. У дівчат, які народилися після чорнобильської трагедії на заражених територіях Бєларусі, до 2000 р. виявлялося уп’ятеро більше порушень репродуктивної системи, а в хлопчиків – у три рази більше, – ніж до чорнобильської трагедії. Нагромадження радіонуклідів в організмі жінок призводить до підвищеного вироблення чоловічого гормону тестостерону, що визначає появу чоловічих ознак (див. огляд Ю.І. Бандажевський, 1999). У більш забруднених районах відзначається поширення ранньої чоловічої імпотенції (у 25-30 років).

Відзначаються порушення процесу росту. 128 дітей віком 5-12 років на радіаційно контрольованих територіях порівнювалися із «чистою» групою з 96-ти осіб. Період активації подовження тіла у дітей обох статей на забрудненій території відбувається у 6, 10 і 12 років. У контрольній «чистій» групі – у 6,8 і 10 років у дівчат і у 6 і 9 років у хлопчиків. Тобто відбувається сповільнення росту на заражених територіях (Антипкін, Арабская, 2001).

На усіх чорнобильських територіях спостерігаються порушення зорового апарату. На забруднених територіях з більшою частотою зустрічаються морфо-функціональні порушення зорового апарату – деструкція склоподібного тіла, цикластенія, аномалії рефракції (Бандажевський, 1999). Катаракта, зокрема і у дітей, стала звичною на територіях Бєларусі із забрудненням понад 15 Ku/км² (Парамєй та ин., 1993; Edwards, 1995; Goncharova, 2000). У Бєларусі виявлено залежність між нагромадженням в організмі цезію-137 і збільшенням кількости випадків катаракт у дітей, а також між появою катаракт і рівнем радіоактивного забруднення місцевости (табл. 18).

Таблиця 18. Випадки захворювання катарактою в Бєларусі, 1993-1994 рр. (Goncharova, 2000)

	У середньому по Бєларусі	У зоні зараження 1 – 15 Ku/км2	У зоні зараження 15 Ku/км2	Серед евакуйованих із зони зараження понад 40 Ku/км2
1993 р.	136,2	189,6	225,8	354,9
1994 р.	146,1	196,0	365,9	425,0

Феномен пришвидшеного старіння також є звичним на чорнобильських територіях. У результаті остаточно не зрозумілих біологічних процесів пришвидшується темп старіння людей, які проживають на радіоактивно забруднених територіях України: їхній біологічний вік перевищує календарний на 7-9 років, а активність імунної системи дітей нагадує старечу (Мєжєрін, 1996). Епітелій травного тракту у дітей із забруднених районів Бєларусі часто нагадує старечий (В. Нестеренко, іn lіtt). Біологічний вік «ліквідаторів» на 5-15 років вищий календарного (Полюхов та ин., 1995; Романенко та ин., 1995 р.).

Слід проаналізувати і ситуацію із поширенням ракових захворювань. У СССР (із різних причин) була відсутня вірогідна статистика у цій сфері. Основним «...джерелом даних міжнародної статистики захворюваности раком є збірник «Захворюваність раком на п’ятьох континентах», який опублікований Міжнародним агентством із вивчення раку. Це видання публікує тільки ті відомості, які відповідають встановленим стандартам достовірности. Автори збірника попереджають, що всі дані з колишніх республік СССР (за винятком Естонії) можуть занижувати кількість захворювання...» (НКДАР, 2000, с. 48). Наводячи цю цитату, НКДАР, проте, стверджує, що немає зв’язку між радіаційним навантаженням і проявами солідних раків (крім раку щитовидної залози). З огляду на недоліки офіційної ракової статистики, приведу кілька прикладів конкретних порівняльних досліджень, що дозволяють упевнено припускати наявність зв’язку між злоякісними пухлинами і радіаційним навантаженням (табл. 19).

Таблиця 19. Приклади виникнення ряду солідних ракових пухлин в результаті Чорнобильської катастрофи (за А.В. Яблоковим, 2001)

У 1987–1999 рр. у Бєларусі виявлено близько 26 000 радіаційно-індукованих злоякісних новоутворів (включаючи лейкози), зокрема: рак шкіри – 18,7%, щитовидної залози – 17,3%, легень 10,5%, шлунку – 9,5%. Із хворих померло 11 000 осіб (від раку легень 20,3%, раку шлунка – 18,4%, гемабластозів – 8,8% (Мальков, 2001).

На радіоактивно забруднених територіях України смертність від новоутворів за 1956-1998 рр. зросла на 18-22% (у цілому по Україні – на 12%) (Омельянец та ин., 2001). Смертність від пухлин в Україні зросла з 240-250 на 100 000 чоловічого населення у 1985 р. до 255-260 у 1999 р. (серед жінок – відповідно з 120-122 до 125-130) (Омельянец, Клєментьєв, 2001). Смертність чоловіків від раку передміхурової залози збільшилася на забруднених територіях у 1,5 – 2,2 рази, на Україні в цілому – у 1,3 рази (Омельянец та ин., 2001).

Серед медичних наслідків Чорнобильської катастрофи описується все більше специфічних синдромів. Відомий синдром хронічної втоми виявляється і на чорнобильських територіях (див. огляд K. N. Loganovsky, 2000).

Синдром хронічної втоми (постійна втома, біль і неприємні відчуття в кістках, м’язах і суглобах; головний біль; біль в області серця, запаморочення, дратівливість, емоційна лабільність, зниження концентрації уваги і пам’яті, когнітивне погіршення, ознаки депресії й погіршення сну. Основа синдрому – дисфункція кортико-лімбічних структур лівої півкулі. Хронічна втома – один з найбільш значних наслідків Чорнобильської катастрофи (Логановскій, 2001).

Описаний на основі багаторічних спостережень за хібакусі (Furіtsu et al., 1992) синдром «затяжної радіаційної хвороби» (Atomіc bomb lіngerіng desease), що виявляється у поєднанні втоми, запаморочення, тремтіння, болі у спині і плечовому поясі, проявляється і у дітей із Чорнобильської зони. Опис «затяжної радіаційної хвороби» відповідає симптомам «променевого склерозу», описаного для чорнобильських територій (Пшенічніков, 1996). Ю.І. Бандажевським (1999) на підставі аналізу великого матеріалу щодо особливостей і наслідків інкорпорованого цезію-137 і стронцію-90. Описаний також «синдром інкорпорованих довгоживучих радіонуклідів», що включає структурно-функціональні зміни серцево-судинної, нервової, ендокринної, репродуктивної та инших систем органів. У дітей цей синдром виникає при нагромадженні радіонуклідів цезію-137 понад 50 Бк/кг ваги тіла (ситуація досить розповсюджена в зоні суворого контролю).

Підбиваючи підсумки, можна назвати найбільш істотні негативні наслідки Чорнобильської катастрофи для здоров’я населення (Яблоков, 2001):

• збільшення кількости спонтанних абортів і мертвонароджень;
• збільшення смертности;
• збільшення кількости ослаблених і хворих немовлят;
• збільшення кількости генетичних порушень і вроджених вад розвитку;
• збільшення кількости ракових захворювань (не тільки раку щитовидної залози);
• порушення (уповільнення) розумового (нервово-психічного) розвитку;
• ріст кількости психічних захворювань;
• порушення імунітету і гормонального (ендокринного) статусу;
• ріст числа захворювань органів кровообігу й лімфатичної системи; дихальної й сечостатевої системи, шкіряного покриву, захворювань залоз внутрішньої секреції і органів зору;
• аномальний ріст дітей;
• пришвидшене старіння.

Найнебезпечнішими (у масштабах і за наслідками для популяції) цілком ймовірно, є не збільшення числа ракових захворювань (торкнеться близько десятків тисяч людей), а порушення нервово-психічного розвитку (стосуватиметься сотень тисяч у наступних поколіннях), і генетичні порушення (стосуватиметься мільйонів наступних поколінь).

II. Що ускладнює оцінку впливу катастрофи на здоров’я?

При об’єктивній оцінці існуючої ситуації із з’ясуванням медичних наслідків Чорнобильської катастрофи необхідно врахувати, що будь-які заяви про відсутність тих або инших наслідків відбуваються на тлі втрати найважливіших даних. Втрата відбулася в результаті фальсифікації даних медичної статистики у СССР у перші роки після катастрофи. Втрата відбувається і тепер у результаті відсутности надійної медичної статистики в Україні, Бєларусі й у Росії (наприклад, не ведеться моніторинг за здоров’ям осіб, які виїхали із зони). Фактом є активна протидія збору ряду фактичних даних, пов’язаних із наслідками катастроф. Про це опубліковано докладні огляди в Росії і в Україні. Та ж тенденція характерна й для уражених територій ряду країн Західної Европи. «... Директор Інституту наземної екології повідомив, що моніторинг радіоактивности води і їжі вівся «абияк» і «сміховинно»... Після того, як співробітники інститутської дослідницької станції Мерлевуд виміряли чорнобильське забруднення у графстві Кумбрія, вони знищили запаси сухого молока й пляшкової води у всіх місцевих крамницях... Департамент охорони середовища заборонив повідомляти привселюдно про радіоактивне забруднення. Коли він опублікував деякі з отриманих результатів, йому загрожували звільненням....» («New Scіentіst», 22 February 1997, p.5, переклад мій – авт.).

Існує дві групи об’єктивних труднощів при оцінці наслідків будь-якого антропогенного опромінювання в результаті різного роду радіаційних аварій та катастроф. Перша – невизначеність постфактум розрахованих фізичними методами доз. Для вивченої, здавалося б, вздовж і впоперек радіаційної катастрофи на ріці Теча у результаті скидання в 1949-56 рр. рідких радіоактивних відходів плутонієвого виробництва ВО «Маяк», оцінки доз опромінення, отриманого населенням, відрізняються на порядки величин (Косенко, 2001). Инші труднощі полягають у вивченні та фіксації впливу опромінення короткоживучими радіонуклідами, що швидко розпадаються, однак які найчастіше (як і у випадку Чорнобильської катастрофи) є дозотворчими. У перші години, дні й тижні після катастрофи на живі організми впливали не тільки радіойод, але й телур-129,132, лантан-140, нептуній-239 і цілий ряд инших радіонуклідів. Специфіка впливу цих короткоживучих радіонуклідів мало вивчена, припускати, що вони ніяк не вплинули – не науково. Инший найбільший пробіл у сучасній радіобіології – недостатня вивченість впливу перелічених різних комбінацій радіонуклідів на живі організми, як і їхніх комбінацій з дією инших факторів навколишнього середовища (синергізм).

Накопичені факти дають змогу виділити принаймні три причини суперечливости даних щодо впливу чорнобильського радіаційного забруднення на здоров’я людей. По-перше, згідно з розрахунками і на підставі індивідуальних аналізів можна стверджувати, що у Бєларусі немає радіаційно-чистих територій, які можна було б використати в якості контрольних. Це може бути наслідком двох факторів: 1) набагато більші території, ніж ті, що сьогодні спостерігаються, були уражені короткоживучими радіонуклідами (25% колективної еквівалентної дози всієї популяції Бєларусі обумовлено проживанням на «чистих» територіях – Гончарова, 2001); 2) наявним внутрішнім опроміненням, рівень якого в останні роки не зменшується, а збільшується (Нестеренко, 1999). По-друге, дія різних радіонуклідів при одному і тому ж дозовому навантаженні може бути різною. По-третє, різним є вплив на організм внутрішнього й зовнішнього опромінення. Наприклад, у периферійній крові працівників атомної електростанції Селафільд була виявлена висока частота симетричних хромосомних аберацій за рахунок плутонію у групах із внутрішнім опроміненням, у порівнянні із групами з відповідними рівнями зовнішнього опромінення (Базіка та ин., 2001). Різко відрізнявся вплив внутрішнього і зовнішнього опромінення на характер нейроімунних реакцій (Лісяний, Любич, 2001): при внутрішньому – відбувається поступовий розвиток автоімунних реакцій, при зовнішньому – швидкий.

Для більш повного обліку спектру наслідків чорнобильської катастрофи на здоров’я населення необхідні (Яблоков, 2001):

• детальна (для ряду факторів – щомісячна) медична статистика, починаючи із травня 1986 р., на всіх територіях Північної півкулі, накритих чорнобильською хмарою;
• дослідження можливого зв’язку окремих захворювань не тільки із щільністю радіаційного забруднення територій, але і з його ізотопним складом;
• облік можливого впливу короткоживучих радіонуклідів у квітні-травні 1986 р. (сучасний рівень опромінення багаторазово нижчий первісного);
• реконструкція рівнів і радіонуклідного складу чорнобильського забруднення за допомогою ЕПР-дозиметрії живих і неживих структур, радіоавтографіту зрізів дерев, аналізу вмісту стронцію-90 у молочних зубах (рівень стронцію-90 у молочних зубах 6000 дітей, зібраних у Німеччині після 1992 р. виявився удесятеро вищим, ніж у зубах дітей, які народилися до 1986 року) та инших методів індивідуальної біодозиметрії.
• дослідження впливу внутрішнього й зовнішнього опромінення.

Висновки

Фактичне ігнорування ВООЗ і МАГАТЕ масштабних наслідків Чорнобильської катастрофи частково пов’язано як із небажанням потерпілих від катастрофи держав витрачати значні кошти на пом’якшення її наслідків, так і з острахом політичних наслідків (пов’язаних з масовим невдоволенням суспільства). Такі політичні наслідки можуть бути величезними. Так, безсумнівно, є прямий зв’язок між Чорнобильською катастрофою й розпадом СССР. Другою важливою причиною заниження масштабів і наслідків катастрофи є лобіювання інтересів атомної індустрії. У серпні 1986 р., коли фахівцям уже були відомі масштаби й можливі медичні наслідки катастрофи, генеральний директор МАГАТЕ привселюдно заявив, що атомна енергетика може витримати аварії типу чорнобильської раз у рік (Яблоков, 1997). Фахівці-медики, що пов’язані з атомною індустрією, вже тоді робили заяви про незначні медичні наслідки. «Є фонова захворюваність, і жодних додаткових випадків бути не повинно» заявляв керівник Інституту біофізики Мінохорони здоров’я СССР Л.А. Булдаков (Дяченко та ин., 1996, сс. 716-717). При цьому провідні теоретики радіаційного захисту висувають зовсім неприйнятні з морально-етичної точки зору постулати: «Такі ефекти, як короткочасне погіршення кровотворення, легкий опік шкіри і тимчасове зниження потенції чоловіків не надто серйозні, оскільки порівняно швидко проходять без наслідків. Помутніння кришталиків очей не впливає на гостроту зору» (Кейрім-Маркус, 1995).

І в наш час лунають заяви що «... найважчим наслідком Чорнобиля було припинення будівництва АЕС», «...настав час забути Чорнобиль» (Корякін, Сівінцев, 1997). Такому запереченню й замовчуванню катастрофічних наслідків Чорнобиля для здоров’я багатьох мільйонів (а в наступних поколіннях – десятків і сотень мільйонів) людей сприяє й існуюча угода між Всесвітньою організацією охорони здоров’я і МАГАТЕ 1959 р. (ResWHA 12-40, art. 1(3), May 28: «... якщо одна із сторін (тобто ВООЗ або МАГАТЕ – А.Я.) даної угоди ініціює програму або активність у сфері, у якій инша сторона має істотний інтерес, вона повинна погодити з иншою стороною свою точку зору ...»; цит. по Яблокову, 1997)*)

Негативні наслідки Чорнобильської катастрофи на здоров’я населення у тисячі разів серйозніші за 1800 випадків раку щитовидної залози у дітей (що подаються ВООЗ, НКДАР і МАГАТЕ як наслідки радіаційного зараження). Із яких би причин такий перекручений погляд не виник, він серйозно перешкоджає не тільки збору і об’єктивному аналізу, але й мінімізації наслідків цієї найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. «Забути» Чорнобиль не вдасться не тільки теперішнім, але й багатьом наступним поколінням.

*⁾ Прим.: На Генеральній Асамблеї ВООЗ 17 травня 2001 р. це питання було піднято з ініціативи швейцарського Парламенту і неурядових організацій. Ряд делегацій (зокрема Швейцарії, Канади і Норвегії) офіційно підтримали необхідність розгляду цього питання, і Генеральний Директор ВООЗ обіцяв представити письмову доповідь із цього питання до січня 2002 р.

Переклав Євген Троян

Література

Антипкин Ю.Г., Арабская Л.П. 2001. 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы. сс. 151-152.

Антипова С.И, Бабичевская А.И. 2001. Смертность взрослого населения Беларуси, проживающего на территориях последующего населения и выехавших оттуда. 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, сс. 152-153.

Базыка Д.А, Запесочный А.З, Цыбенко М.В. 2001. Внутреннее облучение: сопоставление эффектов внутреннего и внешнего облучения, нерешенные проблемы, перспективы развития научных исследований. 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, сс. 156-157.

Базыльчик С.В., Дрозд В.М., Райнерс Х., Гаврилин Ю. Интеллектуальное развитие детей, облученных внутриутробно и в возрасте до 1,5года в результате аварии на ЧАЭС. 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, сс. 157-158.

Бандажевский Ю.И. 1999. Патология инкорпорированного радиоактивного излучения. Минск, Изд. БГТУ, 136 с.

Бандажевский Ю.И. 2001. Радиоцезий и сердце (патофизиологические аспекты). Минск. Изд. БЕЛРАД, 62 с.

Бездобная Л.К. , Цыганок Т.В., Романова Е.П., Курило ЛД.В., Дрозд И.П. Хромосомный матегенез в лимфоцитах крови жителей сел, зоны отчуждения Чернобыльской АЭС. 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, с. 160.

Бугаев В.Н., Лагутин А.Ю., Дружинина Е.С. 1993. Сенсорные нарушения речи и вегетативная дистония у детей 4-5 лет, проживающих в г. Киеве. Социально-психологические и психоневрологические аспекты последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Материалы научной конференции стран Содружества с международным участием. Киев, с. 229.

Дьяченко А.А., Грабовой И.Д., Ильин Л.Н. 1996. Чернобыль. Катастрофа. Подвиг. Уроки и выводы. М., Изд-во «Интер-Весы», 784 с.

Гапанович В.М., Шуваева Л.П., Винокурова Г.Г., Шаповалюк Н.К., Ярошевич Р.Ф., Мельчакова Н.М. Влияние катастрофы на ЧАЭС нннна развитие депрессий вроетворения у детей в республике Беларусь. 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, с. 175-176.

 Гапанович В.Н., Шуваева Л.П., Ярошевич Р.Ф., Винокурова Г.Г., Иванов Е.П., Шаповалюк Н.К., Кривенко С.И., Мельчакова Н.М., Юнусова Д.А., Келлерер А., Бекекер С., Верже П. Заболеваемость гомеопатиями взрослого населения Республики Беларусь в 1979-1997 гг. 3-я Международная конференция «Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований». 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, с. 176.

Дуброва Ю.Е. 2001. Индукция мутаций в мини-сателлитных локусах млекопитающих. 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, с. 192.

Дудинская Р.А., Сурина Н.В. 2001. Состояние тиреоидной системы родильниц, проживающих на территориях с радионуклидным загрязнением в Гомельской области. 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, сс. 192-193.

Ермолина Л.А., Сосюкало О.Д., Сухотина Н.К. и др. 1994. Влияние малых доз радиации на нервно-психическое здоровье детей (методические подходы и предварительные данные). Сообщение 1. Социальная и клиническая психиатрия, том 4, вып. 1, сс. 37-43 (цит. по: Нягу, Логановский, 1998).

Закревский А.А., Никулина Л.И., Мартыненко Л.Г., и др. 1993. Состояние ранней постнатальной адаптации новорожденных у беременных, подвергшихся радиационному воздействию. Чернобыль и здоровье людей. Тезисы доклада научно-практической конф., Киев, часть 1, с. 116 (цит. по: Нягу, Логановский ,1998).

Игумнов С.А., Миненко В.Ф., Шемякина Е.В. 1996. Психические расстройства у детей, подвергшихся радиационному воздействию в пренатальном периоде. Клинико-дозиметрический анализ и программа психосоциальной реабилитации. Реабилитация. Сборник тезисов международной конференции, Минск, с. 222 (цит. по: Нягу, Логановский, 1998).

Кейрим-Маркус И.Б. 1995. Дозиметрические критерии для населения территорий с радиоактивным загрязнением. Бюлл. Центра Общественной Информации по Атомной Энергии Минатома России, № 7-8, сс. 43-47.

Колмогорцева Л.К. 2001. Справка, составленная для Брянской областной Думы, на основании данных Комитета по здравоохранению Брянской области и Бюро областной медицинской статистики. 31 января 32001 г., 4 с.

Корякин Ю., Сивинцев Ю. 1997. Атомный синдром в России. «Век», № 45, 28 ноября – 4 декабря, с.2.

Костенко Т.А. 2001. Сердечно-сосудистые нарушения у детей и подростков в отдаленный период после аварии на ЧАЭС. 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, сс. 216-217.

Кучинская Э.А., Воронцова Т.В., Шаврова Е.Н. 2001. Характеристика иммунного статуса детей и подростков с аутоиммунным тиреоидитом Хашимото, проживающих в различных радиоэкологических регионах Беларуси. 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, с. 221.

Лазюк Г.И., Наумчик И.В., Румянцева Н.В., Политыко А.Д., Хмель Р.Д., Егорова Т.М., Кравчук Ж.П., Верже П., Роберт В., Сатов Ю. 2001. Основные результаты изучения генетических последствий чернобыльской катастрофы у населения Беларуси. 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, сс. 22- 222.

Леонова Т.А. 2001. Функциональное состояние репродуктивной системы у девочек пубертатного возраста с аутоиммунным тиреоиди том. 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы : итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, с. 224.

Лисяный Н.И., Любич Л.Д. 2001. Роль нейроиммунных реакций в развитии послерадиационной энцефалопатии при воздействии малых доз ионизирующего излучения. 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, с. 225.

Логановский К.Н. 1999. Клинико-эпидемиологические аспекты психиатрических последствий Чернобыльской катастрофы. Социальная и клиническая психиатрия, том 9, вып. 1, сс. 5-17.

Логановский К.Н. 2001. Синдром хронической усталости у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС. 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, с. 226.

Ломать Л.М. 2001. Состояние здоровья детей, подвергшихся ионизирующему облучению в период внутриутробного развития. 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, с. 227.

Мальков М.В. 2001. Радиационно-индуцированные злокачественные новообразования в Беларуси как следствие аварии на Чернобыльской АЭС. 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, сс. 233-234.

Медведева А.И., Сауров М.М., Гнеушева Г.И. 2001. Анализ медико-демографической ситуации среди детского населения районов Калужской области, загрязненных радионуклидами вследствие аварии на Чернобыльской АЭС. 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, с. 236.

Медицинские последствия Чернобыльской аварии. 1995. Результаты пилотных проектов АЙФЕКА и соответствующих национальных программ. Научный отчет ВОЗ, Женева, 560 с.

Нестеренко В.Б. 1996. Масштабы и последствия катастрофы на Чернобыльской АЭС для Беларуси, Украины и России. Минск, изд-во «Право и экономика», 72 с.

НКДАР, 2000. Уровни облучения и последствия Чернобыльской аварии. Приложение G, документ А/ФС. 82/R8-/608 от 18 февраля 2000 г. Научный комитет ООН по действию атомной радиации. 130 с.

Нягу А.И., Логановский К.Н. 1998. Нейропсихиатрические эффекты ионизирующих излучений. Киев, Научный центр радиационной медицины УАМН, 370 с.

Нягу А.И., Логановский К.Н., Юрьев К.Н.. Чупровская Н.Ю., Костюченков В.Г., Плачинда Ю.И., Ваященко Е.А., Зазимко Р.Н., Логановская Т.К., Здолренко Л.Л., Петрова И.В., Антипчук Е.Ю. 2001. Нейропсихиатрические эффекты острого, хронического и внутриутробного облучения вследствие Чернобыльской катастрофы. 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, с. 251.

Омельянец Н.И., Карташова С.С., Дубовая Н.Ф., Савченко А.Б. 2001. Смертность от новообразований и ее вклад в снижение предстоящей продолжительности жизни населения, проживающего на радиоактивно загрязненных территориях Украины. 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, сс. 254-255.

Омельянец Н.И., Клементьев А.А. 2001. Анализ смертности и продолжительности жизни населения Украины после Чернобыльской катастрофы. 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, сс. 255-256.

Орлов Ю.А. 1993. Динамика обращаемости детей с аномалиями развития и примитивными нейроэктодермальными опухолями нервной системы. Социально-психологические и психоневрологические последствия аварии на Чернобыльской АЭС. Материалы научной конференции стран Содружества с международным участием. Киев, сс. 259-260.

Орлов Ю.А., Верхоглядова Т.Л., Плавский Н.В., Малышева Т.А., Шаверский А.В., Гуслицер Л.Н. 2001. Опухоли центральной нервной системны у детей (показатели заболеваемости на Украине за 25 лет). 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, с. 258.

Случик В.М., Ковальчук Л.Е., Бративных Л.И. Шутак В.И. 2001. Цитогенетические эффекты низких доз ионизирующей радиации и химических факторов (15 лет после Чернобыля). 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, с. 290.

Степанова Е.И., Кондрашова В.Г., Колесников Ю.А. 1993. Физическое и психомоторное развитие детей, облученных внутриутробно, в результате аварии на Чернобыльской АЭС. Вопросы радиационной психиатрии Материалы конференции. Киев, с. 38 (цит. по: Нягу, Логановский, 1998).

Терещенко Н.Я., Бурцева Л.И., Лягинская А.М. и др. 1992. Особенности созревания центральной нервной системы, некоторые популяционно-генетические характеристики детей при пренатальном облучении мозга в критические по церебро- и кортикогенезу сроки. Чернобыльская катастрофа и медико-психологическая реабилитация пострадавших. Материалы конференции, Минск, сс. 140 – 143 (цит. по% Нягу, Логановский, 1998).

Федоришин З.М., Печеник С.О., Геник-Березовская С.О., Кицера Н.И., Хружинцева Н.А. 2001. 3-я Международная конференция Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований. 4-8 июня 2001 г., Киев, Украина. Тезисы, сс. 305-306.

Чуприков А.П., Чуприкова Е.Г., Данилов В.М., Милюта Е.Л. 1996. Феномен пароксизмального торможения у детей, пострадавших в результате аварии на ЧАЭС. Архив психиатрии. № 10 – 11Б сс. 53-54 (цит. по: Нягу, Логановский, 1998).

Яблоков А.В. 1997. Атомная мифология. М., изд-во «Наука», 272 с.

Яблоков А.В. 2001. Миф о незначительности последствий Чернобыльской катастрофы. М., Центр экологической политики России, 112 с.

Busby Chr. M. Scott Cato 2001. Increases in Leukaemia in infants in Wales and Scotland following Chernobyl: evidence for errors in statutory risk estimates and dose response assumptions. 3^rd Inter. Conf. Health Effects of the Chernobyl Accident: Results of the 15-year Follow-Up Studies. Abstracts. Intern. Journal of Radiation Medicine, 4 – 6 June, 2001, Kiev, Ukraine. Special Issue, Vol.3, No. 1-2, 2001. p. 23.

Chernobyl, 1996. Environmental, health and human rights implications: People’s tribunal. Vienna, Austria, 12 – 15 April.

Goncharova R.I. 2000. Remote consequences of the Chernobyl Disaster: Assessment After 13 Years. In: E.B. Burlakova (Ed.). Low Dose Radiation: Are They Dangerous? NOVA Sci. Publ., pp. 289-314.

Korblein A. 2001. Infant Mortality in Germany and Poland Following the Chernobyl Accident. 3^rd Inter. Conf. Health Effects of the Chernobyl Accident: Results of the 15-year Follow-Up Studies. Abstracts. Intern. Journal of Radiation Medicine, 4 – 6 June 2001, Kiev, Ukraine. Special Issue, Vol.3, No. 1-2, 2001. p. 63.

Korblein A. 2001. Malformation in Bavaria following the Chernobyl Accident. 3^rd Inter. Conf. Health Effects of the Chernobyl Accident: Results of the 15-year Follow-Up Studies. Abstracts. Intern. Journal of Radiation Medicine, 4 – 6 June 2001, Kiev, Ukraine. Special Issue, Vol.3, No. 1-2, 2001. pp. 63-64.

Loganovsky K.N. 2000. Vegetative-Vascular Dystonia and Osteoalgetic Syndrome of Chronic Fatigue Syndrome as a Characteristic After-Effect of Radioecological Disaster: The Chernobyl Accident Experience. Journal of Chronic Fatigue Syndrome, vol. 7, # 3, pp. 3-16.

ч
и
с
л
о

41

2006