Васко Попа

Верни мені мої шматочки

Лише прийдеш мені до голови
Як думки мої твій вид роздряпають

Вийдеш лишень перед мене
Як очі мої загарчать на тебе

Лише відкриєш уста
Як мовчання моє щелепи тобі розірве

Лише нагадаєш про себе
Як пам’ять моя розверзе під тобою землю

Ось до чого між нами дійшло

1

Верни мені мої шматочки

Мої шматочки зі світлої мрії
З шовкового усміху зі смугастого передчуття

З моєї мережаної тканини
Мої шматочки з крапчастої надії
З палкого бажання з барвистих зорів
З моєї цери

Верни мені мої шматочки
Верни поки я добрий

2

Слухай ти чудо
Скинь ту хустину білу
Ми ж бо знайомі

З тобою змалечку
З одної миски сьорбали

В одній постелі спали
З тобою врічний ноже

Облудним світом блукали
З тобою зміюко на грудях

Чуєш ти удавальнице
Скинь ту хустину білу
Навіщо нам лукавити

3

Не візьму тебе на плечі
Не віднесу там де кажеш

Ані підкований золотом
Ані в колісницю вітру запряжений
Ані райдугою загнузданий

Не займай і не наймай

Не буду ані з ногами в кишені
Ані просилений у голку ані зав’язаний у вузол
Ані просто будучи патиком

Не лякай мене

Не буду ні печеним ні перепеченим
Ні прісним ні солодким
Не буду ні в сні

Не забріхуйся
Все одно то нічого не дасть

4

Геть із мого замурованого безмежжя
Із зоряного кола навкруг мого серця
Із мого кавалка сонця

Геть із смішного моря моєї крові
Із мого припливу і відпливу
Геть із мого мовчання на суші

Геть я сказав геть

Геть із мого живого провалля
Із голого батьківського стебла в мені

Геть доки я маю кричати геть
Геть із моєї голови що от-от розколеться

Геть лише геть

5

До тебе прийдуть ляльки
А я їх у крові своїй купаю
У шматочки своєї шкіри вдягаю

Гойдалки їм зі свого волосся роблю
Візочки зі своїх хребців
Крилаті створіння з брів

Перетворюю посмішки на метеликів
І зуби свої на дичину
Щоби полювали щоб якось вбивали час

Ну чи не гарна забава для мене

6

Корінь тобі і кров і крону
І все в житті

Спраглі тобі картини у мозку
І жар оченят на вершечках пальців
І кожну кожну стопу

У три казани капризи води
У три печі знак вогню
У три ями без імені й без молока

Холодний подих тобі до горла
До каменя зліва у грудях
До птахи бритви у тому камені

Невідь де у лігвище порожнечі
У голодні ножиці початку й початку
В небесну утробу чи відаю що то таке

Насіння тобі і сік і сяйво
І темряву і крапку в кінці мого життя
І все на світі

7

Що з моїми шматочками
Не повернеш їх ні

Спалю тобі брови
Не будеш невидимою довіку

Змішаю день і ніч тобі у голові
Лупитимеш чолом об мої дверцята
Обріжу тобі розспівані нігті
Щоб ти не дряпала по мозку

Нацькую твої тумани з костей
Щоб спили зілля з язика

Будеш бачити на що я здатен

8

І ти хочеш щоб ми любилися

Можеш створити мене з мого попелу
З уламків мого гуркоту
З моєї забутої міцно нудьги

Можеш красуне

Можеш схопити мене за прядь забуття
Щоб ніч обіймати мою у порожній сорочці
Щоб моє цілувати відлуння

Та ж ти не вмієш любитися

9

Тікай чудо

Кусаються наші сліди
За нами в пилюці кусаються
Ми одне одному не підходимо

Міцний холодний дивлюся крізь тебе
Крізь тебе проходжу з кінця в кінець
Це не подібне на гру

Де ми шматочки змішали

Верни їх мені нащо вони тобі здалися
Дурно на плечах бліднуть
Верни їх мені у безвість свою тікай

Тікай чудо від чуда

Де очі твої
І там є чудо

10

Чорний твій язик чорний полудень чорна надія
Все в тебе чорне тільки дрож моя біла
Мій тобі вовк під горло

Гроза тобі постіль
Страх мій узголів’я
Широке тобі лихо-поле

Полум’яні твої кавалки і зуби з воску
А ти собі жуй ненажеро
Скільки завгодно жуй

Німий твій вітер німа вода німі квіти
Все у тебе німе тільки скрегіт мій голосний
Мій тобі яструб на серце

Менше тебе у матері жаху

11

Стер твоє обличчя зі свого обличчя
Здер твою тінь зі своєї тіні

Вирівняв гори в тобі
На рівнинах твоїх понатворював гір

Розсварив твої пори року
Всі сторони світу відбив від тебе

Обвив свій життєвий шлях круг тебе
Свій несходимий світ неможливий

А ти виглядай зустрічай мене

12

Досить красномовного сухоцвіту
досить солодких нісенітниць
Нічого чути не хочу нічого не хочу знати
Досить досить всього
Скажу востаннє досить
Наповню рот землею
Стисну зуби

Щоб перерізати сухочереп
Щоб перерубати раз і назавжди

Стану таким як є
Без кореня без гілки без крони
Обіпруся на себе
На свої великі вузли

Буду глодовим кілком у тобі
Єдине чим можу бути
У тобі нездала невміла потворо

Не повернулася

13

Не жартуй чудо

Ти сховало ніж під хустку
Переступило межу підставило ніжку
Попсувало гру

Нехай мені перевернеться небо
Хай сонце мені розіб’є голову
Шматочки мої хай розбредуться

Не жартуй чудо з чудом

Верни мені мої шматочки
А я тобі твої верну

Переклав Іван Лучук


ч
и
с
л
о

15

1999