Документи світового правозахисного руху щодо Косова

ЗВЕРТАННЯ СЕРБСЬКИХ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Глибоко вражені бомбардуваннями НАТО й виселенням косовських албанців, ми, представники неурядових організацій Сербії, вимагаємо, аби усі відповідальні за цю трагедію сторони повернулися за стіл переговорів. Наймогутніші держави світу вбивають людей і руйнують не лише військові, але й цивільні об'єкти. У той же час сотні тисяч мешканців Косова змушені покинути свої домівки через бомбардування, операції сербської поліції та Армії Визволення Косова. Це — рух у напрямку до світової катастрофи; мирний процес у Косові, який ми підтримували упродовж останніх років, сьогодні зупинився.

Наша робота у сфері демократизації, розвитку громадянського суспільства та включення колишньої Югославії до европейських структур завжди натрапляла на опір існуючого в Сербії режиму. Ми завжди протестували проти порушення прав косовських албанців і вимагали автономії для Косова. Неурядові організації сербів та албанців усі роки конфлікту працювали разом і намагалися підтримувати мирний процес. Інтервенція НАТО перекреслила усі результати нашої праці.

Неурядові організації Сербії вимагають негайного припинення бомбардувань, продовження мирних переговорів під наглядом ООН, розподілу обов'язків у цих переговорах між ЕС та Росією, припинення етнічних чисток і повернення біженців у Косово, підтримки мирних ініціатив Чорногорії, припинення інформаційної війни поміж сербськими та міжнародними ЗМІ, об'єктивного висвітлення подій у Сербії у пресі.

Гельсинський комітет захисту прав людини у Сербії, Асоціація громадян за демократію, соціальну справедливість та на підтримку профспілок, Центр за демократію та вільні вибори, Студентська спілка Сербії, Профспілка “Незалежність”, “Громадянська ініціатива”, “Група 484”, “Жінки в чорному проти війни”, “Адвокати за права людини”

6 квітня 1999

 

ЗАЯВА ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ МІЖНАРОДНОЇ ГЕЛЬСИНСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Поки країни великої вісімки намагаються знайти прийнятний і для НАТО, і для сербського уряду спосіб припинити конфлікт у Югославії, косівські албанці зазнають масованого геноциду. Вояки й агенти спецслужб Мілошевича щодня вбивають, ґвалтують, калічать і депортують цивільне населення провінції.

Виконавчий комітет Міжнародної Гельсинської Федерації (МГФ), який перебуває у Відні та об'єднує 39 Гельсинських комітетів й правозахисних організацій Північної Америки, Европи й колишнього СРСР, вважає, що порятунок цих людей є найважливішим обов'язком Сполучених Штатів Америки та їхніх европейських і російських партнерів. Незважаючи на те, що тактика країн-союзників не осягнула цієї мети, МГФ твердо переконана, що не НАТО є головним винуватцем трагедії, яка сталася. Прорахунки НАТО аж ніяк не применшують позитивних якостей принципу гуманітарного втручання.

Принцип гуманітарного втручання мусить здобути підтримку і бути втіленим у життя. Всі необхідні, прийнятні й доступні засоби, включно із введенням збройних сил задля захисту косовських албанців, необхідно терміново застосувати, аби запобігти подальшим звірствам й етнічним чисткам, врятувати албанців, які залишаються у Косові під сербським гнітом, і створити умови для безпечного повернення депортованих громадян.

Гуманітарні військові операції не можуть бути проведені без ризику. Сумна доля багатьох албанців — так само, як і багатьох сербів — свідчить про те, що той ризик, якого вдалося уникнути військовим силам НАТО, відтак судився цивільному населенню, невинним жертвам. Міжнародна спільнота зобов'язана покласти край звірствам проти албанського народу в Косові та створити умови, за яких усі етнічні групи втішатимуться повнотою громадянських прав, гарантованих міжнародним законодавством.

Міжнародна спільнота також повинна надати підтримку урядові Чорногорії у його опорі дестабілізуючим діям сербського керівництва.

МГФ вкрай скептично ставиться до можливості оборудки із режимом Мілошевича. Внаслідок такої оборудки існуючий уряд так і затримається при владі, а тисячі косовських албанців не зможуть повернутися із вигнання. Подібна оборудка легітимізує тактику геноциду, здійснюваного сербським урядом, та створить прецедент для інших урядів, які намагаються придушити етнічні громади.

Ми переконані, що злочини сербського режиму проти людства неприпустимі. Винуватці злочинів повинні постати перед Міжнародним судом в Гаазі та зазнати покарання. Якщо вони не хочуть спинитися з власної волі, їх треба спинити.

17 травня 1999


ч
и
с
л
о

15

1999