Колонка головного редактора

Чи не кожне з чисел журналу є результатом організованої громадською організацією “Журнал Ї“ конференції чи семінару, що присвячені тій чи іншій тематиці.

Так, це число є результатом кількох акцій, здійснених за участю журналу.

Першою з них стали "Дні европейської культури у Львові“, що відбулися у травні 1998 року. У рамках цього заходу Міжнародний центр культурних ініціатив, співзасновником якого є Журнал “Ї“, European Cultural Fundation з Амстердаму організував роботу круглого столу на тему: "Україна та Европа: єдність у розмаїтті“ (Львів, 10 травня 1998 р.).

Матеріали цього круглого столу авторства Миколи Рябчука (Київ), Олександра Гриценка (Київ), Ліліяни Деру-Сіміч (Брюссель), Ігора Клеха (Москва-Львів), Алєша Дебеляка (Любляна), Алоїза Вольдана (Зальцбурґ), Маріянни Герольд (Цюріх) стали основою цього числа журналу.

Головною проблемою, якою займалися дискутанти, було обговорення проблеми збереження національної ідентичности за умови загальноевропейських та світових інтеґраційних процесів.

Вдалим продовженням дискусії стала організована Журналом “Ї“ та Форумом Середньо-Східньої Европи з Варшави культурологічна конференція "Поліетнічність Европи та національна література“ (Львів, 09-12 грудня 1998 р.).

Учасники конференції задалися метою вивчити проблему творення повноцінного літературного тексту, що, описуючи конкретну ситуацію, натикається на часом драстичну, хоч, як правило, плідну присутність слідів іншої культури, яка навіть попри волю автора проникає у тканину його тексту.

Гадаємо, що матеріали Данути Сосновської (Варшава), Ніли Зборовської (Київ), Аркадіюша Баґлаєвського (Варшава), Володимира Єшкілєва (Івано-Франківськ) та художні тексти Анджея Стасюка (Чарне коло Кракова) і Ігора Клеха (Москва-Львів) дадуть уявлення про тематику конференції.

Разом з тим число, як завжди, доповнене матеріалами інших авторів, що видаються нам цікавими саме з огляду на тематику, яку ми тут порушили.

Однією з найцікавіших є спроба Сергія Чернишова (Москва) осмислити нову російську ідентичність у цілком нових умовах та категоріях.

І, напевне, апотеозом числа є “Чотири казки про ідентичність” не на жарт коронованого у день свого сімдесятиліття на Короля Европи славетного польського філософа Лешека Колаковського.

Тарас Возняк